Всесвітній день мігруючих птахів

Птахи здавна привертають до себе увагу тим, що яскраві, співучі, в’ють незбагненної форми гнізда і, безперечно, тим, що здатні літати. Мабуть, кожен з нас хотів би хоч на мить побути птахом, вільним, сильним, щоб покружляти в польоті та мандрувати. Щороку велика кількість видів птахів перетинає моря, океани, гори та пустелі під час своїх мандрівок, невидимою ниточкою єднаючи країни та континенти.

Мігруючі птахи кожного року змушені відлітати в інші місцевості у зв’язку з похолоданням та нестачею їжі. Міграції птахів не залишають байдужими більшість людей. І це відображено в народних прикметах, піснях, прислів’ях та казках. Весною ми очікуємо прильоту ластівок, як вісників весни, а восени проводжаємо зграї журавлів.

Під час перельотів птахи стикаються з безліччю проблем та загроз. Наприклад, сильний вітер призводить до того, що дрібні співочі види виснажуються і гинуть, так і не долетівши до місця зимівлі. Буває, що повітряні потоки відносять птахів дуже далеко від їхніх звичних місць існування і вони вже ніколи не зможуть повернутися додому. Значних клопотів птахам завдає також людська діяльність. Зокрема, зміни клімату, збільшення площі пустель, використання отрутохімікатів у сільському господарстві, зменшення заболочених територій, зростання міст, висотні будівлі, дороги, залізничні колії, лінії електропередач, вітрові турбіни і телекомунікаційні вежі стають непереборними перешкодами на шляху птахів. Багато мігрантів щороку гинуть у рибальських сітках і від бездушного відстрілу цілих зграй.

Ідея щорічно відзначати Всесвітній день мігруючих птахів виникла зі спільної ініціативи Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція, CMS) та Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих видів водно-болотних птахів (AEWA). Починаючи з 2018 цей день відзначають двічі на рік, у другу суботу травня та жовтня. У 2020 році Всесвітній день припадає на 9 травня та 10 жовтня.

Тема цьогорічного Всесвітнього дня мігруючих птахів: «Птахи єднають світ». Він спрямований на підвищення обізнаності людей про цікавинки, знахідки, дослідження та поведінку мігруючих видів птахів. Адже, вони роблять значний внесок у баланс екосистем і про це точно варто дізнатися більше.

Усвідомлюючи важливу роль мігруючих птахів у збереженні біорізноманіття нашої країни, нам необхідно докладати спільні зусилля у збереження місць їх існування.

Пропонуємо завтра озирнутися навколо і знайти численних співаків та модників, які повернулися і вже встигли вивести потомство доки ми сиділи замкнені на карантин.

Досліджуйте і бережіть природу!

Юлія Костецька
https://www.facebook.com/489444641090367/posts/3275155695852567/

Новини

Мандротерапія: спортивна рибалка для ветеранів!

Мандротерапія: спортивна рибалка для ветеранів! Працівники Національного природного парку «Слобожанський» долучилися до проведення заходу з мандротерапії — спортивної рибалки для ветеранів. Участь у заході взяли ветерани Краснокутської та Валківської громад. Хоча захід проходив не на території парку, його головною метою стало створення простору для відпочинку, спілкування та психологічного відновлення учасників через єднання з природою. Риболовля […]

  • Мандри

День працівника природно-заповідної справи України!

7 липня колектив Національного природного парку «Слобожанський» зібрався разом, щоб відзначити наше професійне свято. Зі щирими словами привітань до працівників звернулися директор парку Олександр Мотлях та Краснокутський селищний голова Ірина Карабут, подякувавши колективу за щоденну працю, професіоналізм, відданість справі та вагомий внесок у збереження природної спадщини Слобожанщини. Щодня команда парку працює над охороною унікальних природних […]

  • Новини парку

Юнаки і юначки з простору «Uyava»

В кнці червня у НПП «Слобожанський» панувала особлива атмосфера пізнання, відкриттів та щирого спілкування! До нас завітали учасники простору для юнаків і юначок «Uyava», а також наші друзі — працівники Харківського зоопарку Євген Кіося та Тетяна Жебіна. Під час екскурсій учасники мали змогу ближче познайомитися з природою Слобожанщини, дізнатися більше про мешканців наших лісів та […]

  • Мандри