Участь у науково-практичному симпозіумі в НПП “Дворічанський”

Флора

В Парку росте 1105 видів судинних рослин. Вони об'єднуються у 94 родини та 420 родів. Найбільшу частку становить відділ покритонасінних (квіткових) – 1057 видів (95.7%), які представляють 89 родин. В природі найчастіше можна зустріти різні види осок, нечуйвітрів, костриці, тонконогів, жов­теців.

Раритетними у Парку 95 видів флори з Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку, 3 – з Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), 2 – з Додатку І Бернської конвенції. На території парку зро­стає близько 60 видів карпатських ендеміків та реліктів.

Карпатська гірська система внаслідок своєї геоморфологічної будови відрізняється екологічною і біогеографічною індивідуальністю. Вона полягає у тому, що з висотною зміною кліматичних і грунтових умов, змінюється і висотний розподіл рослинності.

Рослинний пояс букових лісів розташований в передгірних та гірських районах Парку. Корінні типи лісу – свіжі та вологі бучини з домішкою явора, клена гостролистого, в’яза гірського. В цих лісах часто можна зустріти ефемероїди: зубницю залозисту, анемону гайову, білоцвіт весняний, підсніжник гайовий. Тільки в букових лісах зустрічаються легендарна беладонна звичайна і лілія лісова, які охороняються Червоною книгою України.

Пояс мішаних хвойно-листяних лісів сформувався в зоні з дещо меншою сумою температур. Тут формуються ялицево-смереково-букові зубницеві, безщитникові та квасеницеві асоціації, в бідних грунтових умовах зрідка трапляються смереково-букові чорницеві ліси.

У Парку збереглися найбільші в Українських Карпатах суцільні масиви мішаних і чистих смеречин, що займають висоти від 1100 до 1600 м н.р.м. В урочищі Кедроватий у Чорногорі на південному сильно кам’янистому схилі на висоті 1470 м н.р.м. збереглася з раннього голоцену кедрова та сфагнова смеречини.

Вище смерекових лісів поширений субальпійський пояс з характерним для нього криволіссям із сосни гірської (жерепу), душекії зеленої, ялівцю сибірського та субальпійських лук – костричників, біловусників, щучників. Тут зустрічаються рідкісні угруповання рододендрону східнокарпатського, наскельниці лежачої, верби трав’яної та Китайбеля.

Альпійський пояс розташований від висоти 1850 до 2061 м н.р.м., лише в районах високогірних ландшафтів у Чорногірському масиві, де поширені біловусово-щучникові, осоково-ситникові і лежачокостричні асоціації. Іх зеленувато-руду однотонність урізноманітнюють невеликі яскраві плямки різнотрав'я – тирличу жовтого, дзвоників альпійських, анемони нарцисоцвітої, сону білого. По краях невеликих сніговиків крізь крижану поверхню навесні пробиваються маленькі фіолетові свічки сольданелли і шафрана Гейфеля, у тріщинах скель, на схилах вперто селяться ломикамені, родіола рожева, очиток альпійський, гвоздичні.

Праліси

Ліси Карпатського національного природного парку є його найбільшим скарбом. Серед лісостанів переважають смерекові – 79%, ялицеві – 4% і букові – 10% насадження, решту складають соснові, кедрові, грабові, вільхові та інші. Унікальними природними об’єктами, що збереглися з попередніх епох, є реліктові насадження сосни та кедра європейського в Женецькому, Татарівському та Бистрецькому природоохоронних науково-дослідницьких відділеннях (ПОНДВ). Особливу цінність мають праліси віком від 170 до 220 років. Найбільше смерекових пралісів зосереджено в Говерлянському та Високогірному ПОНДВ, ялицевих та букових – в Підліснівському, букових – в Ямнянському та Яремчанському. Праліси тут збереглися завдяки їх недоступності для лісозаготівельної галузі. Окремі території були оголошені заповідними ще за часів Польщі.

Зараз площа пралісів та природних лісів, в т.ч. реліктових, на території Парку близько 2,4 тисяч гектарів. Праліси Парку не тільки найпродуктивніші та найстійкіші насадження, вони також, як елемент дикої природи, мають неперевершену ландшафтно-естетичну цінність.

В нашому Парку ми робимо все, аби створювати та формувати високопродуктивні і біологічно стійкі лісові насадження. Для цього працює селекційний пункт “Підліснів”, в якому науковці займаються лісонасіннєвою та селекційною роботами.

Рослини

Новини

Семінар-тренінг «Картування природних оселищ (біотопів).

Представники Національного природного парку «Слобожанський» взяли участь у семінарі-тренінгу «Картування природних оселищ (біотопів) для цілей підготовки проєктів організації території національних природних парків», який об’єднав фахівців природно-заповідної справи з різних регіонів України. Упродовж кількох днів учасники ознайомилися із сучасними підходами до картування біотопів, використанням ГІС-технологій, особливостями підготовки проєктів організації територій національних природних парків та взяли участь […]

  • Наукова діяльність

Моніторинг лісових орхідей.

Щовесни та влітку науковці парку вирушають на пошуки знайомих рослин. Вони не лише рахують кількість особин, а й вимірюють їхню висоту, довжину та ширину листків. Здавалося б, навіщо стільки клопоту через кілька сантиметрів? Насправді ці вимірювання допомагають дізнатися, як почуваються рослини. Якщо орхідеї стають нижчими або їхні листки дрібнішають, це може свідчити про нестачу вологи, […]

  • Наукова діяльність

Обліки денних метеликів

У Національному природному парку «Слобожанський» стартували перші обліки денних метеликів у рамках започаткування в Україні програми European Butterfly Monitoring Scheme (eBMS) — Європейської системи моніторингу метеликів. Для участі у програмі в Парку закладено 2 трансекти — спеціальні маршрути для проведення стандартизованих обліків. Саме тут вже проведено перші два спостереження та передано результати координаторам програми в […]

  • Наукова діяльність