У 2019 році та на початку 2020 року у більшості регіонів України відчувалась істотна посуха. Через це спостерігались обміління водойм, зменшення врожаїв, пилові бурі тощо. Але чи тільки у кількості опадів справа?
Співробітники НПП “Слобожанський” у рамках програми “Літопис природи” з 2013 року ведуть спостереження за кліматичними показниками на основі даних метеорологічної станції Богодухів. За сім років моніторингу кількість опадів щороку збільшується. У 2018 році вона досягла 1292 мм. Однак, найбільш посушливими були 2015 (672 мм) та 2019 (701 мм) роки. За дослідженнями кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, кількість опадів істотно збільшується на території Харківської області з 1990-х років.
Тоді у чому справа? Опади розподіляються не рівномірно впродовж року. Найбільші амплітуди спостерігаються взимку, максимальні значення зафіксовані влітку. Нестійким режим зволоження залишається навесні-восени. Опади влітку мають зливовий характер і щорічне підвищення температури сприяє їх швидкому випаровуванню. Втручання людини у природні процеси з кожним роком посилює дифіцит вологи. Особливо великий вплив має розорювання. Воно збільшує площу землі без рослин ранньої весни та восени, яка швидко втрачає вологу.
Від показників температури, кількості опадів, вітрів залежить, які природні комплекси формуються у тій чи іншій місцевості. Зміни клімату спричиняють і зміни у складі рослин та тварин. Вже давно поважні вчені говорять, що ми живемо у час, коли зміни відбуватимуться у нас на очах. Але більшість людей намагається на це не зважати, що несе загрозу для всього людства.
На фотографіях пересохлі навесні 2020 року лісові болота та озера НПП “Слобожанський”.