Історія створення

Територія, на якій тепер розташований парк, ще здавна приваблювала увагу вчених біологів та екологів. З відомих публікацій про рослинність можна вказати на роботу Л. Павловича «Очерки растительности Харьковской губернии и соседних с нею мест» (1891), праці В. Черняєва (1859), А. Краснова, В. Талієва. Короткі характеристики рослинності цього району також наведено в роботах М. Орлова та І. В. Сладковського про угіддя, що належали поміщикові Л. Е. Кенігу. Повніший ботанічний опис Мерлянщини зробив місцевий краєзнавець А. І. Наумов у роботі «Флора окрестностей с. Рублевки Богодуховского уезда» (1902).

Валерій Іванович Талієв

Місце для створення парку визначали С. Попович та М. Стеценко (1999). Після цього територія парку була зарезервована для подальшого заповідання і відображена у Законі України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 роки» в додатку 7. Національний природний парк «Слобожанський» був створений Наказом Президента України № 1047/2009 від 11 грудня 2009. Основною метою створення Парку було збереження цінних природних територій та історико-культурних комплексів і об’єктів Лісостепової зони, проведення наукових досліджень в галузі охорони довкілля, створення умов для відпочинку, рекреації, оздоровлення населення, екологічної пропаганди і екологічного виховання.

Ботанічні дослідження

До перших публікацій про флору й рослинність району розташування парку можна віднести роботи Л.Павловича (1889), М.М.Орлова (1913) і В.І.Талієва (1913, 1918). Більш повний ботанічний опис Мерлянщини зробив місцевий краєзнавець А.І.Наумов (1902). Значна увага флорі та рослинності даного району приділена в узагальнюючій роботі І.В.Сладковського (1915).

У низці сучасних робіт «допаркового» періоду наведені фрагментарні дані про флору, зокрема рідкісну, та рослинність майбутнього НПП (Прокудин и др., 1979; Горелова, Алехин, 1999, 2002; Горєлова та ін., 2006; Філатова, Клімов, 2007, 2008; Саідахмедова, 2008; Філатова, 2010). Бріофлору нагірних дібров Краснокутського р-ну в околицях сіл Пархомівка та Козіївка досліджувала С.В.Гапон (1998). Дані про ліхенобіоту борової тераси сучасної території парку наведені в публікаціях А.Б.Громакової (2006), А.Б.Громакової та Ю.В.Земляченко (2011). У цих роботах представлені попередні дані щодо видового складу лишайників парку, вказано субстрати, на яких вони зростали. Об’єкти природно-заповідного фонду, що увійшли до НПП, описані в довідниках О.В.Клімова та ін. (2005, 2008).

Узагальнені відомості про рослинний покрив створеного в 2009 році Парку представлений у роботі О.В.Філатової, Н.Б.Саідахмедової та О.В.Клімова «Національний природний парк «Слобожанський», що є розділом книги «Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України» (2012). Цінність водно-болотних угідь НПП обґрунтована в статті М.В.Баніка та ін. (2013).

Від початку функціонування НПП з 2012 року розпочалося цілеспрямоване вивчення флори вищих рослин і мікобіоти. Зокрема, дані за результатами досліджень мікобіоти в 2009 та в 2012 роках містяться в роботах харківських і київських мікологів (Leontyev D.V. et all, 2012; Прилуцький О.В., 2012).

Зоологічні дослідження

Перші відомості про звірів, що заселяли цю територію, знаходимо в «Описах Харківського намісництва» (1785, перевидано в 1991). Досить великий список тварин хребетних і безхребетних, що налічував понад 1000 видів, наведено в описі І.В.Сладковського Гутянської лісової дачі (1915), але дана робота має компілятивний характер і наводить види тварин (особливо комах), які ніколи там не зустрічалися.

Сергій Іванович Медведєв

Сергій Іванович Медведєв

Видовий склад паразитичних перетинчатокрилих – регуляторів шкідливої дендрофауни – в Краснокутському дендропарку досліджували ентомологи Інституту зоології НАН України (1995). Харківські афідологи (Шаруда Г.І., Шаруда Є.В., 1980) досліджували фауну попелиць в цьому ж дендропарку. В 2011 році було опубліковано склад жуків-златок НПП «Слобожанський» (Скрильник, Терехова, 2011).

Ентомофауна болотних ценозів Краснокутського й Богодухівського р-нів вивчалась під час експедицій зоологів Харківського університету в 1952, 1959 роках. Проф. С.І.Медведєв виявив унікальний характер сфагнових боліт. Тут знайдено низку реліктових видів льодовикового походження (Медведєв, 1963, 1964). Подальші дослідження водних жуків цих водойм підтвердили, що вони є рефугіумом (притулком) реліктів льодовикового періоду (Грамма В.Н., 1970, 1995).

Вивченням фауни амфібій та плазунів на території парку з 70-х років займалися харківські герпетологи В.И.Ведмедеря та О.М.Рудик. У 1978 тут було описано найбільші в області популяції рідкісного для лісостепу поліського виду Zootoca vivipara (Ведмедеря, 1978), що підтвердилось при більш пізніх дослідженнях розповсюдження цього виду у Харківській обл. (Коршунов, Зиненко, 2003). В.І.Ведмедерею у 1984 році було зроблено первинний опис батрахофауни Краснокутського району (Ведмедеря, 1984). У 2000-х роках список амфібій було відкореговано на підставі як польових даних, так і перевизначення колекційних матеріалів МП ХНУ 70-х років (Коршунов та ін., 2004). У 2005 році була вивчена та описана зона інтерградації двох підвидів Lacerta agilis (Linnaeus, 1758) – L. a. exigua (Eichwald, 1831) та L. a. chersonensis (Andrzejowski, 1832), яка проходить по території парку (Zinenko et al., 2005). Остаточний перелік як амфібій так і плазунів парку було опубліковано у 2005 р. (Коршунов, Зіненко, 2005).

Орнітофауна території Парку та околиць вперше була описана в фундаментальній праці М.М.Сомова (1897). Професор І.Б.Волчанецький навів список птахів для цього району (Волчанецький, 1954). Пізніше низка експедицій харківських орнітологів були присвячені дослідженню окремих видів птахів (Кривицкий, 1989; Атемасова, Атемасов, 1994; Атемасова и др., 1998).

З 1991 року співробітниками Харківського національного унивірситету здійснюється моніторинг бобрової колонії у меліорованій заплаві (Скоробогатов, Атемасова, 2001 А; Скоробогатов, Атемасова, 2001 Б; Токарский и др., 2002; Скоробогатов и др., 2004). З 2012 р. ведуться обліки бобрів та дослідження їх екології у межах НПП (Brusentsova, Ukrainsky, 2015).

Comments are closed