За весняно-літній період 2021 року у Слобожанському парку було проведено щорічний моніторинг рослин, занесених до Червоної книги України: рябчика руського та шахового, півників рогатих та борових, зелениці сплюснутої, змієголовника Рюйша, ковили дніпровської та чотирьох видів лісових орхідей: коручки чемерникоподібної, любки дволистої, зозулених сльоз яйцевидних та гніздівки звичайної.
Через тривалу сніжну зиму та довгу прохолодну вологу весну, стан майже усіх рослин, окрім гніздівки звичайної та змієголовника Рюйша, значно кращій від вегетаційного періоду 2020 року.
Рябчик шаховий – перша рослина обліку, вона починає цвісти ще у квітні разом з іншими первоцвітами. На території Парку є лише одне місце, де він зростає, але також проводиться моніторинг рябчика і на прилеглих територіях. Цього року популяція виросла в два рази – до 82 пагонів, з яких 51 це квіти. Виросла й чисельність популяції на заплаві річки Мерла ― на відкритій ділянці заплавних луків рябчик завжди почуває себе краще.
Чисельність рябчика руського зросла на двох ділянках обліку, як співвідношення квітучих рослин до не квітучих: на одному місці це 6 пагонів проти 1 минулого року, на іншому ― середня щільність рослини на 1 м2 була 46 проти 7 у 2020 році.
Загальна кількість півників рогатих є стабільно високою ― біля 300 пагонів по всьому Парку, але це лише пагони, серед них майже немає квітучих рослин: усього 11 на загальну популяцію. При цьому важко визначити точні причини, чому півники рогаті не цвітуть, бо ця проблема є стабільною для популяцій як на відкритих ділянках, так й на затінених у різних біотопах на різних ґрунтах.
У півників борових збільшилась й загальна чисельність пагонів, так й кількість квітів. Минулого року вони не цвіли зовсім, а цього року – на 48 рослин є 5 квіток, що є значним прогресом. Це рідкісна для Парку рослина, що є лише на одному місці на нашій території, тому її збереження дуже важливо.
Було проведено просторовий облік двох ділянок зелениці сплюснутої: їх популяція в цілому зостається стабільною з невеликими коливаннями в чисельності при відмиранні та появі молодих пагонів.
Точка змієголовника Рюйша була знайдена лише минулого року, тому поки що рано робити якійсь висновки про погіршення чи покращення стану популяції в залежності від погодних умов. Кількість пагонів в цілому трохи зменшилась – 65 від 83 минулого року, але лише генеративних: квітучих рослин залишилось стільки ж (24), тому співвідношення між цими показниками навіть виросло.
Стан популяції ковили дніпровської значно покращився: на місцях, де минулого року було лише декілька куртинок, цього року було знайдено більше 60 пагонів. В цілому по території парку на облікових ділянках було знайдено більше рослин ніж минулого року.
Коручка чемерникоподібна – найбільш представлена з лісових орхідей Парку, що зростає в багатьох місцях по його території. Загальний стан популяції не визиває занепокоєння: цього року було знайдено рослини на ділянках, де у минулих їх не було, також знайдено новий локалітет. Але через холодну погоду вони почали пізно цвісти та пагони були малі й слабо розвинені – сподіваємось, що це не відобразиться на стані популяції наступного року.
Кількість зозулених сліз яйцевидних цього року значно збільшилась на вже відомих ділянках й було знайдено нову точку, але в деяких місцях, де минулого року були пагони, їх не було, але це зв’язано з природним життєвим циклом цих рослин. В цілому вони також не визивають занепокоєння.
Стан популяції любки дволистої в цілому постійно низький, на місцях обліку у кожного року зростає всього 1-2 квітки. Минулого року була знайдена нова точка, на якій цього також було знайдено 1 квітку.
Минулого року популяція гніздівки звичайної була дуже малою, цього, на жаль, ще гірша, бо на облікових місцях не було знайдено жодної квітки. Життєвий цикл орхідей складний, вони можуть подовгу знаходить під ґрунтом й не цвісти, тому наступного року їх кількість може знову збільшитись.
